Багато кого завжди цікавило це питання, оскільки дуже часто наші батьки намагаються навчити нас як правильно виховувати власну ж дитину. Бувають навіть такі моменти, коли такий вплив переходить всякі межі і хочеться заборонити спілкування між вашим чадом і вашими ж батьками.
Безперечно, мабуть тут доцільний коментар психолога, можливо із цієї ситуації можна вийти дипломатичним методом.
Але що про це говорить законодавство. Чи можемо ми дідусеві чи бабусі заборонити спілкуватися з онуками????
На це запитання відповідь нам дає ст. 257 та 258 Сімейного кодексу України, у яких йдеться про таке.
Баба, дід, ба навіть прабаба та прадід мають право спілкуватися зі своїми онуками та брати участь у їхньому вихованні. Батьки у даному випадку не повинні чинити перешкод у цьому, адже в іншому випадку баба чи дід мають право звернутися за захистом до суду.
Більш того, якщо баба чи дід (прабаба чи прадід) вбачають у вашій поведінці, як батьків, неправильні методи виховання, які можливо негативно впливають на фізичний чи психічний розвиток дитини, вони уповноважені звернутися до органів опіки і піклування або до суду. Для цього їм не потрібні спеціальні повноваження.
Як ви думаєте, наскільки у такому випадку гуманне законодавство, чи не обмежує це права та інтереси батьків?
Чи зустрічались ви коли-небудь із такими ситуаціями у повсякденному житті?