як я втекла з столичного «роддома»

Аватара пользователя
Валентина
Живу на форуме
Сообщения: 6858
Зарегистрирован: 17 дек 2008, 14:00
Откуда: Киев
Благодарил (а): 104 раза
Поблагодарили: 303 раза
Контактная информация:

як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Валентина » 10 май 2011, 16:57

наткнулась на занятну статью в инете...
«Ви рожать?» – вирячилась на мене дородна брюнетка у приймальній одного з столичних пологових будинків. В одній руці вона затисла варену картоплину, в іншій – тюльку: «Ажидайтє в карідорє. Я позову!» Те, що в нас називають медициною, давно таким не є. Тотальна корумпованість наклалася на радянське хамство і системне прагнення принизити людину.

В результаті утворився монстр, який тягне гроші з бюджету та пацієнтів і навіть не робить вигляд, що комусь допомагає. Звичайно є виключення - одиниці професійних лікарів, але вони лише допомагають монстру зберігати обличчя. Наша авторка досліджує, як цей монстр приймає пологи.

Тікала від лікарів будинку: Катерина Антонюк

Почати варто з того, що одну вагітну обслуговує чотири лікарі, які ніколи між собою не контактують. Перший: ящо ви наважилися народити то потрапляєте в жіночу консультацію у місцевій поліклініці. Другий: вас оборязково покладуть «на збереження». Статистики знайти не вдалося, але усіх знайомих, і їх знайомих клали «на збереження». Третій: лікар, який приймає пологи. Четвертий: не дай Бог у вас будуть якісь ускладнення, то їх лікуватиме зовсім інша людина. Враховуючи медсестер і фахівців, котрі залучаються в лікарні, на одну вагітну працює і отримує гроші з бюджету чоловік 15.

Проте результат навіть не нульовий, а мінусовий. Чимала кількість жінок згадує пологи як суцільний жах. І не дивно: порядки в українських пологових будинках нагадують Гестапо.

В багатих країнах, наприклад у Франції, лікарі котрі ведуть вагітність, потім і приймають пологи і усувають подальші проблеми - робиться все в одному місці. Для бюджету виходить набагато дешевше: менше задіяно персоналу і приміщень, ставлення до пацієнтів людяніше і результат кращий, бо вагітну обслуговують індивідуально, а не як деталь на радянському конвеєрі.

Отже, вперше потрапивши до пологового будинку, я навіть не встигла пояснити, що я ще не народжувати, а мене щойно направили з поліклініки сюди «на збереження» із діагнозом «загроза зриву». Це такий діагноз ставлять у вітчизняній медицині, коли у вагітної напружується живіт, в цьому ж випадку в нас кажуть «підвищений тонус матки» і лякають всіма можливими жахіттями аж до передчасних пологів.
Майже безкоштовна медицина – 250 грн в день

За вікном сутеніло, десь чверть години ми з чоловіком чекали у приймальні поки пані у білому халаті насититься. Далі вона, «диша духамі і туманамі», провела мене в пропахлий рибою кабінет і оформила. Між іншим провела справжній допит - чи бува нічого поганого я не начиталась в інтернеті про її пологовий будинок. Чи може підтримую якісь сучасні теорії домашніх пологів. Допит я витримала з честю.

Далі моєму чоловіку скомандували взяти речі, і нас повели на другий поверх, у відділення із страшною назвою – «патології». Ну я вже лякана, знаю, що в нас вагітність вважається патологією, і її намагаються вилікувати всіма доступними методами.

Щойно я потрапила на поверх, мене змусили заплатити 100 грн благодійного внеску. І тут же послали на перший поверх в аптеку за одноразовими рукавичками, шприцами різного розміру та ліками. Отож, у перший день госпіталізації в країні з безкоштовною медициною я витратила близько 250 грн. І відразу ж познайомилась з ієрархією та географією відділення.

На кожні кілька палат виділено лікаря і «пост» – медсестра за столом, що всіх оформлює і контролює. Важкі двері на поверх відкрити непросто, тому ті, хто «на збереженні», зчіплюють зуби і прикладають зусилля. За дверима – сходи, кабінет УЗІ і страшні ворота з круглим ілюмінатором. Та це не декорації до фільму жахів «Сайлент хіл», а ліфт, що возить вагітних на 5 поверх (у пологове відділення).

Але тільки тих, хто сам іти не може. Хто ж у стані пересуватись – ноги в руки, тобто пакети в руки і вперед, топай три поверхи! А у величезних пакетах, між іншим, медикаменти та речі для пологів, куплені самою вагітною.

Окрема тема - аналізи. На посту я отримала одноразовий стаканчик, резинку і огризок аркуша з моїми прізвищем. Це була дивовижна система для аналізу сечі – до 7 ранку треба було наповнити стаканчик, на ньому закріпити аркуш резинкою і «подати» на стіл постовій. На питання чи можуть вони мене розбудити, щоб я не проспала, я почула, що «на етажне очєнь громко тєлєфон звоніт в 6.30, нє проспітє!»

Наступного ранку мене покликали із своїм шприцом на аналіз крові. Біля кабінету скупчились вагітні, чомусь кожну «обробляли» дуже довго. В чому причина я зрозуміла вже коли підійшла моя черга. Чесно кажучи, я ніколи в житті, навіть в дитинстві, не боялась уколів і не розуміла страху інших. Але це було раніше, тепер голка викликає в мене священний жах.

Мені перев’язали руку резиновою рукавицею, довго шукали вену. Не знайшли. Потім кілька разів кололи в кожну руку, встромлюючи голку у шкіру і стукаючи по ній, при цьому причитаючи, що ж це в мене вен не видно! (І як це в приватній лабораторії, де я завжди здаю аналізи, в мене вену знаходять моментально і умудряються набрати кров швидко і майже безболісно?) В результаті кров набрали з зап’ястка (хоча це було тиждень тому, а синяки на руках в мене досі не посходили).


На малюнку не пологи, але суть медицини передана правильно



Режиму не було ніякого: жодної побудки і відбою, жодного контролю з пацієнтами. Тож деякі дами «на збереженні» розстеляли ліжко, але ночувати ходили додому і повертались зранку свіжі і відпочилі, бо нормально виспатись на лікарняних ліжках доволі важко: пружини провисають і на ранок все тіло ломить.

Харчування теоретично триразове, але на вечерю мені не вдалось потрапити жодного разу. Чи то кликали тихо, чи може, не було її взагалі.

Дівчата з досвідом кажуть, що кілька тижнів тому навіть хліба не було, лише перлова каша тричі на день. І хоча спочатку приносили ароматну каструльку з чимось та велику таріль зі смаженою рибою, їм швидко «прироблювали ноги» медсестри, під тяжкими голодними поглядами виносячи харчі геть з поверху в невідомому напрямку.

А по п’ятницях можна було почути в коридорі діалог медсестер з пакетами:
- Тамара, хліб теж забереш, пакувати?
- Давай, я якраз прямо звідси на дачу їду!
Лікарів я бачила раз на добу

Десь о 10.00 починався щоденний обхід – в палату заходила лікар з медсестрою, на нас п’ятьох витрачала приблизно п’ять хвилин. Треба було умудритись встигнути задати питання.

Мені раз лише помацали живіт, а на питання зазвичай не зважали, ігноруючи їх. Щоб дізнатись точно як пити таблетки, що мені прописали, і як взагалі правильно звучать назви, я буквально ганялась за цими лікарями і випитувала їх. Спостерігаючи цю чудесну картину, у мене щоразу виникало запитання: навіщо витрачати бюджетні гроші на медсестер, палати, харчі, якщо лікар не дивиться пацієнтів?

Відповідали лікарі швидко і неохоче, мовляв чому ви тут під ногами путаєтесь, у мене багато роботи. На третій день випадково дізналась, що мені ще й прописали вітаміни – почула як лікар читає мій діагноз і рекомендації з картки. Але що саме за вітаміни - залишилось загадкою.

Один раз пройшлась завідуюча – це був справжній спектакль! Перед її появою до нас забігла медсестричка з круглими очима:

- Завєдующа ідьот, срочно навєдіть красоту на тумбочках!

За 20 хвилин в палату зайшла сурова білявка із величезними відвислими щоками, за нею бігла зграя дівчат, запопадливо читаючи наші прізвища та діагноз. До жодної пацієнтки завідуюча не зверталась особисто, називаючи кожну з нас лише «вона, ета». Завідуюча вихром пройшлась по палаті і … все.

Кожен четвер приходив професор, я вже з нетерпінням чекала на нього, думала розпитаю як і що. Та професор теж не затримався в нас довго. Коли я було відкрила рота спитати що мені робити і як там мій живіт, він пробурмотів «чудово» і вимівся з палати. Подекуди ходили лікарі з інтернами, останні тупо на нас дивились і мовчали. В їх очах світилась нудьга. Інша картина спостерігалась, коли приходили інтерни-араби. От ті ласо розглядали українських дівчат і поривались помацати наші животи.
Диви, рожає! Щаслівая!

Як я виявила наступного дня, переважна більшість пацієнтів – жінки, у яких прийшли або майже прийшли строки народжувати. Що саме вони роблять в пологовому будинку для мене загадка. Ускладнень – жодних, більшості строки дозволяють ще кілька тижнів бути вдома, живуть за 1-2 зупинки від пологового будинку, тобто у випадку чого не годинами на оленях добиратись.

Але їх вперто тримали палаті, змушуючи стогнати від нудьги. Коли швидка привозила чергову роженицю з переймами, дівки кучкувались біля вікон, заздрячи: «Щаслівая, вже рожає!».

Безліч вільного часу дівчата скрашували страшними історіями про пологи. Не знаю, де вони їх викопували, але кожна могла налякати так, що пологи здавались чи не найстрашнішим моментом в житті. Також тут культивувались різні забобони, що видавались за практичні поради.

- Коли годуєш дитину груддю, не можна щоб на твоє ліжко сідала інша жінка, молоко зразу пропаде! От у моєї куми так було і у подругі тоже!

На мою пропозицію розслабитись і почитати книжки про лактацію та пологи дівки скептично махали руками:

- Ой чого там тікі не понаписують!

Скоро мене почали сприймати за ненормальну: пологів не боюсь, вважаю це природнім процесом, а не страшною операцією, ще й народжувати збираюсь з чоловіком.

Скоро дівки так одна одну налякали, що дві побігли до завідуючої домовлятись про кесарів розтин. Бо ж одній сказали на УЗІ, що дитина важить 3 кг 800 гр, (це ж, мовляв, ого яка велика!). а іншій прогнозують «двойноє обвітіє».

Мені якраз подзвонила подружка з Житомирського, що зранку народила хлопчика саме з такою вагою і навіть з подвійним обвиттям пуповини і все чудово пройшло. Та такі приклади мало цікавили моїх сусідок. Заспокоїти їх могли лише лікарі. Наприклад наступного ранку до вагітної з «крупним плодом» підійшла лікарка і сказала лагідно:

- Нє пєрєживай, ми тєбя нємного разрєжем, ти даже нє почуствуєш как родіш!
Аж згадався не менш лагідний голос Горбатого з класичного радянського детектива: «Ти не бойся, мы тебя не больно зарежем!»

Я витримала чотири дні. Після чого ввічливо повідомила лікаря, що хочу написати відмову від госпіталізації. Звичайно, вислухала, чим це мені може загрожувати з анатомічними подробицями (від яких все всередині ледь не зцементувалось від жаху). Мені видали зразок заяви: текст, написаний російською мовою з грандіозними помилками. Я переклала його українською і віддала постовій.

На моє питання, що ліпше робити вдома і як себе правильно вести, лікарка розвела руками: це вже не її справа. Хоча вже вдома у листку, що мені видали в пологовому будинку, в графі «рекомендації» було написано щось класичними лікарськими каракулями, прочитати які я не змогла. Тобто все ж таки якісь рекомендації мені мали дати.

Зараз я перебуваю вдома, почуваю себе добре. Особливо мені допоміг текст про те, як в Голландії налаштована допомога вагітним. Там, виявляється, для вагітних окрема консультація, а лікарі, що займаються хворими, не займаються вагітними. Жодних вітамінів не прописують, доки жінка може нормально харчуватись. Ніяких сильнодіючих ліків при подібному «тонусі» теж нема, лише спокій, добре харчування і позитивні емоції. Аналізи крові та сечі здають всього двічі за всю вагітність, УЗІ – лише раз. І головне – ніхто не має права безпідставно лякати жінку страшними проблемами, навпаки там важливо заспокоїти і підбадьорити. Та де ми, а де та Голландія.

Автор: Катерина Антонюк, texty.org.ua


Изображение

Аватара пользователя
Blond Kitty
Мисс дружелюбие
Сообщения: 18694
Зарегистрирован: 11 авг 2010, 10:49
Награды: 19
Откуда: Киев
:
Самому активному пользователю Гламур Позитив Искусствовед
Киношка Книголюб Любитель глянца За чувство справедливости
Благодарность2 Благодарность7 Благодарность9 Массовик затейник
Кормлю грудью Я стала мамой Люблю кошек Лучший новогодний аватар
Лучшая жена своего мужа1 Восточная красавица Конкурс ко всемирному дню папы
Благодарил (а): 93 раза
Поблагодарили: 113 раз
Контактная информация:

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Blond Kitty » 10 май 2011, 17:02

Валентина писал(а):наткнулась на занятну статью в инете...

:o :o :o капец!
Изображение

Изображение

Аватара пользователя
fesya
Специальный корреспондент
Сообщения: 10465
Зарегистрирован: 03 сен 2010, 07:20
Награды: 16
Откуда: УКРАИНА КИЕВ
:
Мудрость форума Инициативному пользователю Самый справедливый модератор Искусствовед
Киношка Настоящий киевлянин Учитель Благодарность2
Благодарность5 Местный  Google Дачница Слингомама
Супермама Люблю кошек Самая проницательная Восточная красавица
Благодарил (а): 585 раз
Поблагодарили: 236 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение fesya » 10 май 2011, 17:06

ужас написан, такое почитаешь и лишний раз задумаешься о родах и врачах в нашей стране :sad:
Изображение
ИзображениеИзображение

Аватара пользователя
Валентина
Живу на форуме
Сообщения: 6858
Зарегистрирован: 17 дек 2008, 14:00
Откуда: Киев
Благодарил (а): 104 раза
Поблагодарили: 303 раза
Контактная информация:

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Валентина » 10 май 2011, 17:35

мне тоже при прочтении этой статьи вспомнилась история.
я лежала на сохранении в роддоме на оболони в 2004 году (на первом триместре). попала к врачу Тамаре мужеподобного вида. знаете с чего этот добрейший врач начинал осмотр меня? спрашивала: "еще не выкинуло?"
Изображение

Аватара пользователя
Сентябринка
Золотые ручки
Сообщения: 14036
Зарегистрирован: 10 авг 2010, 12:29
Награды: 11
Откуда: Киев
:
Самому активному пользователю Шополеди Я худею! Книголюб
Путешественница Любитель глянца Мастерица по вышивке Благодарность7
Я стала мамой Люблю собак Люблю кошек
Благодарил (а): 72 раза
Поблагодарили: 87 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Сентябринка » 10 май 2011, 18:15

Валентина, :o
ппц!
таких врачей стрелять надо! сцуки!
Изображение
Изображение

Fishka
Шеф-повар форума
Сообщения: 15845
Зарегистрирован: 04 ноя 2010, 17:50
Награды: 24
Откуда: Киев
:
Кулинар Самому активному пользователю Шополеди Гламур
Я худею! Знатный пекарь Спортсменочка Велосипедисточка
Автоледи Путешественница Любитель глянца Лучшая подруга
Великий гурман Готовлю суши Благодарность1 Благодарность3
Благодарность7 Благодарность9 Благодарность12 Благодарность11
Люблю собак Люблю кошек Лучший новогодний аватар Родом из детства
Благодарил (а): 142 раза
Поблагодарили: 157 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Fishka » 10 май 2011, 18:43

Валентина писал(а):знаете с чего этот добрейший врач начинал осмотр меня? спрашивала: "еще не выкинуло?"

какой кошмар !!! прибила бы :diablo:

Arlenok
Почетная Ути-пушка
Сообщения: 1374
Зарегистрирован: 18 авг 2010, 11:27
Награды: 4
:
Автоледи Мастерица по вышивке Кормлю грудью Я стала мамой
Благодарил (а): 2 раза
Поблагодарили: 16 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Arlenok » 10 май 2011, 18:48

Что-то похожее было когда я лежала на сохранении месяц назад......
Изображение

Аватара пользователя
Xenna
Мэр Ути-путек
Сообщения: 6116
Зарегистрирован: 10 авг 2010, 09:49
Награды: 12
Откуда: Киев
:
Самому доброму пользователю Гордость форума Трудоголик Любимица муз
Учитель Благодарность5 Благодарность6 Поэт
Организатор СП Учитель на форуме Снегурочка форума Родом из детства
Благодарил (а): 42 раза
Поблагодарили: 69 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Xenna » 10 май 2011, 19:13

Боже, как знакомо, когда на сохранении лежала, именно так все и было, правда мне "посчастливилось" попасть в выходной, так часов 5 никто не подходил.

Добавлено спустя 1 минуту 21 секунду:
Вот тогда я и решила их обходить 10 стороной.
Изображение

Аватара пользователя
Наталина
Лучик солнца
Сообщения: 11693
Зарегистрирован: 14 янв 2011, 16:24
Награды: 15
Откуда: Киев
:
Шополеди Я худею! Позитив Трудоголик
Автоледи Готовлю суши Благодарность1 Благодарность9
Благодарность12 Благодарность16 Провидица Поставщик шоколада
Кормлю грудью Я стала мамой Роскошные волосы
Благодарил (а): 91 раз
Поблагодарили: 164 раза
Контактная информация:

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Наталина » 10 май 2011, 19:31

КОШМАР!!! :diablo: :diablo: :diablo:
Изображение

Tanuha
Заслуженая Ути-пушка
Сообщения: 550
Зарегистрирован: 07 мар 2011, 19:48
Награды: 4
Откуда: Киев
:
Автоледи Готовлю суши Планируем малыша Люблю собак
Поблагодарили: 10 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Tanuha » 10 май 2011, 22:25

грустно :sad: :sad: :sad:
Изображение




Изображение

kadristka
Наш человек
Сообщения: 135
Зарегистрирован: 24 дек 2010, 07:36
Награды: 1
:
Я беременна

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение kadristka » 11 май 2011, 09:44

Возможно автор немного приукрасила все, но очень многое прям читала и думала, что пишут про мой опыт пребывания на сохранении.
Увы и ах, это реалии нашей медицины, бесплатной типа. Да, зачастую обшарпаные стены, у медперсонала даже перчаток нет, еда - одно название((((
Но очень часто все зависит от врача, на которого попадешь..мне повезло
Изображение

Аватара пользователя
Валентина
Живу на форуме
Сообщения: 6858
Зарегистрирован: 17 дек 2008, 14:00
Откуда: Киев
Благодарил (а): 104 раза
Поблагодарили: 303 раза
Контактная информация:

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Валентина » 11 май 2011, 11:23

kadristka писал(а):Но очень часто все зависит от врача, на которого попадешь..мне повезло

это да) в следующий раз на сохранение меня положили к врачу Червак (в том же отделении) - очень толковая и милейшая женщина!
Изображение

Аватара пользователя
Юсяк
Душа компании
Сообщения: 14328
Зарегистрирован: 10 авг 2010, 13:55
Награды: 12
Откуда: Киев
:
Самому активному пользователю Я худею! Фитнесистка Потешка
Любитель глянца Правильно питаюсь Благодарность5 Зажигалка
Выхожу на форум ночью Я стала мамой За тяжелые роды Следопыт
Благодарил (а): 87 раз
Поблагодарили: 88 раз

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Юсяк » 11 май 2011, 12:25

kadristka писал(а):Но очень часто все зависит от врача,

да! но и сама обстановка и отношение другого персонала очень часто угнетает(((
Изображение

Аватара пользователя
Margushka
Мудрость форума
Сообщения: 14736
Зарегистрирован: 18 авг 2010, 14:48
Награды: 20
:
Кулинар Цветовод Самому активному пользователю Киношка
Автоледи Путешественница Любитель глянца Мастерица по вышивке
Лучшая подруга Правильно питаюсь Благодарность1 Благодарность9
Благодарность16 Провидица Я стала мамой Аквариумист
Умеющей любить Лучший новогодний аватар Родом из детства
Благодарил (а): 50 раз
Поблагодарили: 147 раз
Контактная информация:

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Margushka » 13 май 2011, 15:58

Arlenok писал(а):Что-то похожее было когда я лежала на сохранении месяц назад......

kadristka писал(а):но очень многое прям читала и думала, что пишут про мой опыт пребывания на сохранении.

аналогично.... разница со мной только в том, что я лежала на ранних сроках, а автор уже перед родами...
я выла от одной только мысли, что я нахожусь в больнице....и сразу после обхода уезжала домой...
тоже также было со сдачей анализов, тоже была эта перчатка в виде жгута :twisted: которая так передавила мою изящную руку, что я там чуть знепритомлила :jara:
а после того, как моя мама пребывала в "реанимации"....в тысячный раз убеждаешься - чем меньше мы попадаем к врачам, тем здоровее будем :soglas: поэтому сами стараемся максимально заботиться о своем здоровье, чтобы о таких "страшилках" в нашей медицине можно было только читать, а не испытывать на своей шкуре :twisted:
Валентина писал(а):этот добрейший врач начинал осмотр меня? спрашивала: "еще не выкинуло?"

год назад, когда обнаружили замерший плод, в мои полные слез глаза мне заведующая сказала "та чего ты ревешь? не последний еще...сделаете еще" и отправила на чистку без анестезии :shot: ноу комментс...........

Аватара пользователя
Blond Kitty
Мисс дружелюбие
Сообщения: 18694
Зарегистрирован: 11 авг 2010, 10:49
Награды: 19
Откуда: Киев
:
Самому активному пользователю Гламур Позитив Искусствовед
Киношка Книголюб Любитель глянца За чувство справедливости
Благодарность2 Благодарность7 Благодарность9 Массовик затейник
Кормлю грудью Я стала мамой Люблю кошек Лучший новогодний аватар
Лучшая жена своего мужа1 Восточная красавица Конкурс ко всемирному дню папы
Благодарил (а): 93 раза
Поблагодарили: 113 раз
Контактная информация:

Re: як я втекла з столичного «роддома»

Сообщение Blond Kitty » 13 май 2011, 16:01

Margushka писал(а):в мои полные слез глаза мне заведующая сказала "та чего ты ревешь? не последний еще...сделаете еще"

ну твари что еще сказать... :sad:
Изображение

Изображение


  • Родителям
  • Nextgame

Вернуться в «Рассказы о родах»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость

Войти через социальную сеть

Быстрая регистрация и авторизация через социальную сеть ®

Вход

Имя пользователя: Пароль: